Деребчинські герої
Деребчинська земля!
Скільки щастя та горя бачила ти на своєму віку!
Скільки разів квітувала і скільки в’янула!
Скільки разів розправляла крила для стрімкого польоту і скільки помірно гнула спину під батогом гнобителя!
Деребчинські герої
Яровецький Йосип Касперович
В історії нашого народу немало радісних і сумних дат. І особливо це відчувається, коли звертаєшся до сторінок, пов’язаних з війною, яка стала для наших людей Великою Вітчизняною.
Щоразу, готуючись до річниці Великої Перемоги, ми прагнемо осмислити жахливу суть тієї війни, страшні матеріальні та людські втрати, безсмертний героїзм та велику любов до Батьківщини. І тому день за днем прагнемо відтворити та зберегти сторінки народного подвигу.
Одним із таких хранилищ села Деребчина є шкільна Кімната бойової Слави, в якій серед багатьох зібраних документів зберігається і багатющий матеріал про вже покійного ветерана, уродженця нашого села, Яровецького Йосипа Карперовича.
Федоренко Анатолій Сергійович
На польовий табір курсантів Київського артилерійського училища під Броварами бомби посипалися рівно о 4 годині. Вчорашні школярі, навіть не понюхавши запаху пороху, навіки залишились юнаками. На їх могилах не встигли поставити хрести.
Залишки знекровлених підрозділів і частин Київського військового округу з боями і неймовірними зусиллями відходили з оточення. Серед вищезгаданих курсантів був і наш односельчанин, уже покійний Анатолій Сергійович Федоренко.
Дудков Іван Федорович
В результаті блискучих успіхів радянської армії взимку та навесні 1945 року лінія фронту пересунулась далеко на захід. Наші війська на річці Одер зайняли вихідні позиції для штурму Берліна.
Відмова Гітлера від капітуляції, його розрахунки на чвари серед союзників затягували кінець кривавої війни, призводили до непотрібних жертв.
Бої за Берлін були останніми, але від цього вони не ставали легшими. Битва почалась 16 квітня. О 3 годині ранку за берлінським часом при світлі прожекторів в атаку пішли танки і піхота. Бій тривав увесь день і не затихав навіть уночі.