Вивчаємо народні традиції

Деталі: Опубліковано: Вівторок, 20 квітня 2010, 18:20

У всіх народів світу існує повір’я: той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож, вивчаймо народні традиції, пов’язані з усіма народними святами, як це роблять учні 9 – Б класу нашої школи.

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. У ці дні у господарстві все чистять, прибирають, білять хату. А у Вербну неділю святять вербу у церкві і нею хльоскають друзів, дітей, примовляючи:
«Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень, недалечко – червоне яєчко», або «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля».
До цього дня в кожній хаті виливають з воску свічки – трійцю.
Одна свічка – Сонце.
Друга – покійному роду.
Третя – за здоров’я і щастя живих.

А ось у Страсну п’ятницю ні шити, ні прясти не можна. Великий гріх рубати дрова. Віруючі люди в цей день до виносу плащаниці в церкві нічого не їдять. А ще в п’ятницю печуть паски. Поки паска не посвячена, їсти її гріх. У народі кажуть: «Хто в Страсну п’ятницю співає, той на Великдень буде плакати».

У великодню суботу роблять крашанки, фарбують їх у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Не годиться робити чорні крашанки, бо вони нагадують про кров лукавого. Перше фарбоване яйце зберігають і за потреби викочують ним хворого на пропасницю.

alt

У великодню ніч спати не лягають, щоб нечиста сила не приснилася. Уся родина йде до церкви, де священик освячує паски, крашанки, ковбасу, сіль. Всі ці продукти після освячення набували чудотворної сили. Починалося христосування – обрядові поцілунки на знак прощення всім ворогам. При цьому обмінювалися крашанками.

alt

Великдень – родинне свято, яке збирало всю сім’ю. Перед тим, як сісти за стіл, усі вмивалися з миски, на дно якої клали 3 червоні крашанки. Першими вмивалися дівчата, потім – хлопці й мати, останнім – батько. Далі наставало розговіння. Усі молилися Богові, а потім батько, розрізавши кілька крашанок, давав кожному, промовляючи: «Дай, Боже, ще на той рік дочекатися світлого празника – Воскресіння Хрестового – у щасті й здоров’ї»

Назва «писанка» походить від слова «писати». Писанку не можна було писати, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже вона - символ сонця, добра. Фарбували 13 яєць: 12 апостолів і Спаситель.
Червона фарба означає радість життя, любов.
Жовта - присвячена сонцю, зорям і місяцю, в господарстві -урожаю.
Зелена - символізує весну, воскресіння природи.
Чорна - означає землю, трясовину, бурю, негоду, нещастя.
Коричнева фарба - матір-земля, урожай.
Блакитна - небо, вітер, мир на землі, здоров'я.

Ходить кошик, промовляє,
всіх до церкви закликає
освятитись, очиститись,
ласки Божої напитись.

alt

Обізвалась зразу паска, золотиста і прекрасна:
— Із муки чи борошна мене матінка спекла,
аромати додавала,
всю любов у мене вклала,
золотило сонце ясне.
Ну, візьміть мене, будь ласка!

alt

А за нею кольорові.
— Ми давно уже готові! —
Писаночки промовляють:
— Нас ще зранку чепурили писачками,
прибирали квіточками,
намистинками, зірками,
пташечками і гілками.
Малювали, фарбували,
до Великдня готували.

alt

Он спішать до нього двоє —
Сало в парі з ковбасою.
Ароматний дух витає,
Сало щоки надуває,
Ковбаса кільцем скрутилась,
димом, рум'янцем налилась.

alt

Чути голосок близенько —
це озвалась сіль біленька:
— Я потрібна всім і всюди,
я завжди в пригоді людям.

alt

Ось і хрін пекучий гордо
посміхається рекордно:
- Я – козак,
зелений чуб,
в мене дуже гострий зуб.
Як впечу, як пощипаю,
всі хвороби повбиваю!
А освячений — добрію,
не щипаю, тільки грію.
І у кошик Великодній
поспішаю сам сьогодні.

alt

Кошик всіх зібрав юрбою,
і повільною ходою
навпростець селом і гаєм
він до церкви поспішає.
Дзвін голосить:
— Дзень-дзелень!
На Вкраїні славний день.
Сонце радість шле з небес,
що Христос для всіх воскрес.

alt